Сімдесятирічний ювілей відзначила Віра Петрівна Полець. Жінка народилася 23 лютого 1950 року в селі Кудринці Хмельницького району. Все життя жінка провела у рідному селі, тут навчалася, працювала, вийшла заміж та виховала двох прекрасних доньок. Про свій вибір залишитися у Кудринцях не пошкодувала ні разу. За словами Віри Петрівни, тут змогла реалізувати себе у різних сферах – і як мама, і як дружина, і як професіонал.
Спершу жінка вчилася у Кудринцях, згодом - ходила до школи у Райківцях. Після завершення навчання влаштувалася монтажницею на радіотехнічному заводі. Втім, жінка ніколи не зупинялася на досягнутому, тому за першої можливості продовжила навчання на заочній формі у Кам'янець-Подільському культурно-освітньому училищі.
Із 1977 року працювала завідуючою місцевої бібліотекою. І хоч зараз жінка – на пенсії, втім часто пригадує будні, проведені у книгозбірні. Каже, у роки роботи знала кожного читача, його вподобання, добре орієнтувалася серед полиць та формулярів. Свою роботу, зізнається Віра Петрівна, любила за спілкування з відвідувачами та книгами. І переконана, що жоден електронний пристрій не замінить паперової книги.
Так, як і музика з телевізора чи радіо не зрівняється з живою українською піснею. Мабуть, саме тому жінка є учасницею аматорського колективу "Кудрянка". Разом із колегами по сцені часто збираються у місцевому осередку культури, співають українських пісень. Артистів часто кличуть на різноманітні заходи, а вони – із задоволенням відгукуються на запрошення.
Віра Петрівна ніколи не була байдужою до життя рідного села, неодноразово обиралася депутатом до Малиницької сільської ради, а нині є членом виконавчого комітету. Ніколи нікому не відмовляла в допомозі.
У селі Ніну Петрівну знають та поважають, тому у день ювілею в затишній та охайній оселі господині було багато гостей. Завітали родичі, сусіди, друзі та знайомі. А колеги по сцені розважали іменинницю та присутніх піснями. Помічники народного депутата також привітали Ніну Петрівну із днем народження, вручили традиційні подарунки та подякували за плідну роботу.
Та особливо Ніна Петрівна чекала на вітання від двох доньок та онуків, які нині мешкають у Хмельницькому, але часто навідуються до жінки в гості. Вона завжди із нетерпінням чекає на приїзд онука та онучки, особливо останнім часом, коли втратила чоловіка.
Усі, хто знають пані Ніну, дивуються життєвій енергії та оптимізму, який ніколи не полишаю жінку. У день ювілею бажають їй ще довгих років життя, міцного здоров’я та родинного затишку.
Разом з тим, 24 лютого помічники Сергія Лабазюка привітали мешканку села Малі Орлинці Феліксу Олександрівну Черватюк, яка відзначила свій 90-річний ювілей. Жінка народилася в селі Крачки. Що таке дитинство, жінка фактично не знала, адже вже у 11 років маленькою дівчинкою змушена була привчати себе до праці по господарству, а двадцятилітньою дівчиною влаштувалася на роботу на Наркевицький цукровий завод.
Фелікса Олексанлрівна добре знає, що таке чуйність та турбота. У 1966 році вона вийшла заміж за колись одруженого чоловіка, відтак відразу стала мамою для чотирьох дітей. А згодом народила ще й сина. Втім, жінка ніколи не розмежовувала «свої/чужі» діти: любила і виховувала всіх, не обділяючи увагу жодного.
Все життя присвятила праці на ланці. Навіть сьогодні, попри поважний вік, тримає господарство, а у вільний час займається вишивкою.
Не забувають про Феліксу Олександрівну родичі, близькі друзі та знайомі. При можливості завжди заходять на гостину, розповідають останні новини та питають поради. І у день народження бажають ювілярці многая літа та міцного здоров’я.
