Закони, необхідні для експорту продукції тваринництва парламентарі можуть прийняти за шість-сім місяців
Оскільки депутати прийняли рішення працювати впродовж липня і серпня, парламент теоретично встигає ратифікувати Угоду про Асоціацію з ЄС та зону вільної торгівлі в короткі терміни. Все залежить від політичної волі уряду і Президента.
Про це в коментарі Agravery.com сказав народний депутат України, перший заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Лабазюк.
Однак, як зауважує нардеп, останнім часом стає зрозуміло, що уряд з Президентом не поспішають щось робити в цьому напрямку. Та й депутати з провладної коаліції не завжди готові підтримати важливі законопроекти. Як приклад, те, що представники коаліції провалили розгляд Закону України «Про ідентифікацію тварин» (важливий законопроект, який по лінії АПК давно необхідно було б прийняти, щоб могли працювати європейські інспектори, які приїдуть сертифікувати підприємства, що можуть експортувати сільськогосподарську продукцію до Європи).
Водночас, за словами Сергія Лабазюка, проблема не в парламенті, а в тому, чи готовий уряд подавати законопроекти вчасно і в правильній формі. Коли ж приходять і кажуть, що потрібно прийняти «сьогодні на сьогодні» без ознайомлення і рішення профільного Комітету, звичайно парламент не готовий поспіхом приймати будь-які рішення.
«Парламент хоче вичитувати, розбиратися із законами і дуже швидко їх приймати. Якщо Президент і уряд будуть зацікавленні в швидкому прийнятті цих законопроектів, то парламент однозначно готовий їх ратифікувати, і двох місяців для цього достатньо», — наголосив Лабазюк.
Говорячи про галузі сільського господарства, перший заступник голови парламентського Комітету зауважив, що теоретично експортувати свою продукцію згідно з можливостями зони вільної торгівлі на словах готові практично всі, а на практиці — одиниці.
«Єдині, хто до кінця року готові збільшити експорт, це виробники курячого м'яса. Крім того, також успішно експортуватимуть зернові — пшеницю, ячмінь, соняшник, сою та ріпак. В цій галузі підписання Угоди про Асоціацію з ЄС ніяк не вплине, все залежатиме від цінової політики та логістики. Інші ж галузі швидких переваг не матимуть», — вважає Лабазюк.
Зокрема, молочна галузь взагалі втратить від підписання Угоди про Асоціацію з ЄС та зону вільної торгівлі, бо за ДСТУ і стандартам наша продукція не відповідає європейським стандартам. «До того ж у нас неконкурентна ціна, оскільки українське молоко дорожче, ніж європейське через більшу собівартість. У свинарстві ми можемо говорити про конкуренцію по вищій категорії свинини, і могли б щось експортувати до кінця 2015 року, а в інших категоріях Польща і Данія конкурентніші», — пояснює Лабазюк.
Коментуючи ситуацію на Сході України, політик вважає, що на експорт української агропродукції це суттєво не вплине. Звичайно, доведеться дещо зменшити вал зернових, бо не вдасться вчасно зібрати продукцію в проблемних районах, але це перекриває те, що цьогоріч врожай буде кращим, ніж минулого року. «Ця ситуація більше впливатиме на інвестиції, бо поки буде війна, ніхто нічого сюди інвестувати не буде, а навпаки, намагатимуться виводити кошти», — вважає Лабазюк.
Стосовно законів, необхідних для експорту продукції тваринництва, а також тих, що стосуються безпеки харчових продуктів, за словами політика, у парламенті є підтримка, адже такого аграрного лобі, яке є сьогодні у Верховній Раді, ще не було ніколи.
«Є перспектива, що необхідні законопроекти будуть прийняті в короткі терміни. Якщо продуктивно працювати, для цього необхідно, як мінімум, шість-сім місяців. Все залежатиме від того, чи буде цей парламент працювати. Якщо на першому місці постане питання про перевибори, зрозуміло, що два місяці до виборів парламент не буде конструктивно працювати, і ще три-чотири місяці після обрання нового складу парламенту депутатам необхідно буде напрацювати якусь базу. Тому ми втратимо кілька продуктивних місяців для прийняття законів. У разі перевиборів, для прийняття цих законів знадобиться близько року», — підкреслив Лабазюк.
