Після місяця канікул народним депутатам підкинули завдання не з легких: друге читання змін до Конституції в частині децентралізації. З ходу голосувати ніхто бажання не проявив. Тому вирішили потягнути час. Для цього 51 народний депутат звернувся до Конституційного суду, щоб судді дали роз'яснення, що таке "чергова" сесія, а що - "наступна". Треба ж розуміти, коли голосувати, щоб, так би мовити, без порушень. Перше голосування за зміни до Конституції в частині децентралізації стало для України не тільки скандальним, але і трагічною.
Під час розгляду законопроекту 31 серпня минулого року в сесійній залі і під стінами парламенту було неспокійно. "Яблуком розбрату" виявився 18 пункт перехідних положень, де мова йде про так званому особливому статусі Донбасу. Результат - на табло висвітилася цифра 265 "за" президентську пропозицію. На вулиці в зіткненнях загинули четверо нацгварійців. Потім були місцеві вибори, продовження Мінських переговорів і кулуарний збір необхідних для прийняття у другому читанні змін 300 голосів. Їх, видать, не виявилося. Та й, судячи з усього, діяти на догоду Володимиру Путіну, який наполягає на конституційних змінах, не хотілося. Тому вирішили схитрувати. Зачіпку теж знайшли. Тепер справа за судом. Він думає. Сам Президент упевнений, що парламент підтримає зміни до Конституції з питання децентралізації до кінця 2016 року. "У мене немає ніяких сумнівів, що у нас є ці 300 голосів", - заявив днями Петро Порошенко. А "Цензор.НЕТ" поки розпитав представників депутатських фракцій і груп, що вони думають з приводу цього процесу і як налаштовані діяти далі.
У депутатській групі "Воля народу" хочуть побачити остаточний варіант тексту, щоб сформувати свою позицію, підкреслює Сергій Лабазюк.
«Поки їх три. Плюс зміни, які блудять між Адміністрацією Президента і профільним комітетом парламенту. Ми приймемо рішення, коли побачимо остаточний варіант. Але ми не боїмося, якщо там буде йти мова про якійсь формі особливого статусу Донбасу, так як цю ситуацію потрібно дозволити. Там необхідно провести вибори. Питання в тому, коли. Сьогодні ніяк не можна. Але на першому етапі ми повинні дати посил, що в цілому Донбас залишається територією України, де будуть діяти закони нашої держави. Ми готові надати якісь особливі можливості, але тільки після проведення волевиявлення. Для цього стовідсотково повинні бути припинені бойові дії, а з України відведені російські війська і проведені підготовчі дії для виборів.
Якщо говорити про децентралізацію, то зараз області не отримали тих повноважень, які їм обіцяли - їх на місця толком не передали. Але все-таки перші позитивні кроки вже є. Зміни в один день не відбуваються. Вони будуть болісними, будуть не подобатися навіть на місцях. Як то префекти. Вони будуть. Але питання в тому, з якими повноваженнями. Я вважаю, що повинні бути виконкоми, в яких будуть об'єднані повноваження голів рад і адміністрацій. Буде одна гілка влади замість двох. Префект буде представником Президента на місці. Якщо він матиме повноваження загального нагляду і в окремих випадках блокувати те чи інше рішення, але через суд, це буде нормально», - зазначив у інтерв’ю Сергій Лабазюк.
