Як буде працювати нова система дотування в АПК, коли фермери зможуть отримати держпідтримку, що прийшла на зміну спецрежиму, і чи не стануть фермери заручниками чиновників в схемі отримання дотацій — про це директор сімейного господарства «Россолан» Максим Собко (М.С.) запитав у члена Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Сергія Лабазюка (С.Л.).
М.С.: Я в аграрному бізнесі вже 4 роки і помітив певну тенденцію: коли прийшов в АПК в 2013 р., підприємства починали працювати по-білому, вони виходили з тіні, показували прибутки. Податкова система була такою, що платити податки було вигідно. Зараз я бачу по господарствах, що вони знову йдуть у тінь, щоб отримати хоч якийсь прибуток. Аграрний сектор — локомотив усієї економіки, він показав дуже гарні результати останніми роками, але в мене таке враження, що держава хоче перекласти максимальний тягар податків на агровиробників, і здається, що локомотив може з цим не впоратись. Що Ви можете сказати щодо цього питання, чому так відбувається і які перспективи в аграрного бізнесу в Україні?
С.Л.: Насправді однозначну відповідь дати не можна. Я маю змогу дивитися з двох сторін на цю ситуацію — як людина, яка вийшла з аграрного бізнесу і залишається почесним президентом агрокомпанії, та як двічі депутат аграрного комітету Верховної Ради. Я бачу тенденцію, про яку Ви говорите, і розумію, що відбувається. Сказати однозначно, що аграрний бізнес був готовий вийти з тіні і почати платити всі податки, я, на жаль, не можу. І це не проблема АПК, це проблема економіки в цілому. Протягом 25 років незалежності України формувався такий собі стереотип підприємця, який давно вже не очікує від держави якоїсь підтримки чи допомоги, готовий сам на себе розраховувати, але не готовий платити податки, які є в цивілізованому світі. Дуже влучно сказано, що аграрний сектор є локомотивом і дає сьогодні позитивні тенденції в плані розвитку: збільшення робочих місць, відрахувань до бюджетів тощо. Влада починає оподатковувати його ще більше. Це пов’язано з тим, що в бюджеті недостатньо грошей, а ДФС і Мінфін шукають варіанти джерел надходжень грошей. Звідки? Саме з того напряму, який генерує гроші і розвивається. З точки зору стратегії це неправильно, навпаки — потужному гравцю треба дати ще більший поштовх для того, щоб він міг стати твердіше на ноги.
Україна, на жаль, не є фінансово незалежною країною, ми залежали раніше від Росії, а тепер — від Європи, Америки, а простіше — від тих донорів, які нам допомагають фінансово. Для народу це звучить як допомога, але насправді це дорогі кредити, за якими стоять жорсткі вимоги щодо того, що ми повинні зробити. Одна з них пов’язана з мінусами для аграрного сектору: перехід на загальну систему оподаткування. Таку вимогу поставив Міжнародний валютний фонд: ніяких пільг для АПК. Коли ми зустрічалися з представниками МВФ і показували їм розрахунки, вони говорили: ви маєте бути в однакових конкурентних умовах з європейськими фермерами. Так давайте подивимось, скільки європейський фермер має дотацій на гектар, а що отримує український фермер.Тому якщо відповісти на це питання узагальнено, то ми маємо сьогодні мінус, бо втратили спецрежим оподаткування. Але ми повинні більш відверто говорити про те, що рано чи пізно бізнес в Україні повинен працювати більш прозоро. Якщо відрахування до місцевих бюджетів у вигляді податків від фермерів підуть, тоді ми матимемо право говорити про більші дотації. На сьогоднішній день, на жаль, наші бюджети всі є дотаційними. Грошей не вистачає. Ми розуміємо, що ці всі кредити, друкування гривні і так далі в короткостроковому періоді проблеми вирішують, але насправді будь-яка хвороба лікується системно, процедурно.
М.С.: Тобто те, що в українських аграріїв забрали спецрежим, — це лише вимога Міжнародного валютного фонду?
С.Л.: Я переконаний, що це ключова позиція Міжнародного валютного фонду і деякою мірою нерозуміння до кінця ситуації спеціалістами в Міністерстві фінансів. Наш комітет разом із податковим розробив іншу систему допомоги, на жаль, не для всіх галузей сільського господарства, рослинництво не зможе отримувати дотації. Але виробники молока і м’яса, власники багаторічних насаджень зможуть отримати дотацію. За січень і лютий отримання дотацій було під питанням. Та Мінфін та ДФС за дорученням прем’єра розробили відповідні нормативно-правові акти, які вже 1 березня були прийняті на засіданні КМУ.
М.С.: Розкажіть про Ваше бачення цієї системи з дотаціями, вона запрацює чи ні? Як конкретно фермеру отримати такий вид фінансової допомоги з боку держави?
С.Л.: Вона запрацює, але запрацює тоді, коли буде прийнята відповідна законодавча база. Прем’єр-міністр виконав свою місію, ініціював розмір дотацій в розмірі 4,5 млрд грн. Він чітко поставив завдання: закумулювати і віддати назад кошти на розвиток аграрного сектору. Єдина його рекомендація: при розробці механізму розподілу дотацій зробити так, щоб ці гроші дійшли в першу чергу до малого і середнього бізнесу. Дуже багато є маніпуляцій з дотаціями птахівникам. МХП займає 67% ринку курятини. Я поганого нічого не бачу в тому, щоб дотувати цю галузь тваринництва, тому що якщо згадати 90-ті роки, то Україна імпортувала щороку м’ясо курятини в значних обсягах. Зараз ми ні кілограма не імпортуємо, ще й експортуємо 600 тис. тонн. Це величезний плюс. Фактично МХП забезпечило українців якісною продукцією власного виробництва, і це нормальне явище. Сьогодні, якщо говорити про дотаційну програму, то, звичайно, хтось отримає більше грошей. Але ми повинні забезпечити механізм, щоб корупції не було взагалі. Ми прописали механізм, що компенсується не заявлений розмір ПДВ, а пропорційно від суми відрахувань. Разом з ПДВ-декларацією буде здаватися додаток, в якому чітко йде розподіл: скільки ти ПДВ сплачуєш в поточному місяці з рослинництва (ця стаття не компенсується), скільки ПДВ ти сплачуєш з молока, м’яса, вирощення тютюну, садівництва тощо. За цими напрямами фермер зможе отримати автоматичну дотацію. Мінагропрод формує перелік підприємств, які займаються цими видами діяльності, передають їх автоматично на Держказначейство, а ДФС передає реєстр компаній, в якому зазначається інформація про отримувача бюджетної дотації. А казначейство після сплати ПДВ компанією через 6 днів (але з урахуванням вихідних це десь 9-10 днів), має повернути дотації на спецрахунок. Кошти з цього рахунку ти маєш право використовувати на закупівлю засобів захисту, насіння, запчастин, палива. Це правильна програма, але наразі виникло питання, чи вистачить грошей для всіх. Було прийнято рішення розподілити пропорційно 4,5 млрд грн, тобто по 330 млн грн на кожен місяць. Звичайно, будуть місяці, коли фактично сплачено 200 млн грн, а на компенсацію є 330 млн грн, тоді дотації отримають всі 100% заявників і ще 130 млн грн перейде на наступний місяць. Будуть місяці, коли ПДВ сплатять на 400 млн грн, а в бюджеті є 330 млн грн, тоді, відповідно, ці 330 млн грн пропорційно розподіляються і всі заявники отримають 80% компенсації від сплаченого ПДВ.МВФ сприйняв систему дотування вороже, бо фактично це захист внутрішнього виробника, але, в принципі, нічого тут немає незаконного. Це бюджетна підтримка конкретній галузі, яку ми хочемо підтримати. Вірю, що програма запрацює в березні. Зараз ми співпрацюємо з Міністерством фінансів і ДФС, щоб вони якомога швидше затвердили документи для запуску в дію порядку розподілу державної допомоги в АПК.
М.С.: Я правильно зрозумів, що ті, хто займається рослинництвом, не будуть отримувати дотації?
С.Л.: Так, рослинництво не отримає дотацій, тому що 80% продукції рослинництва на сьогоднішній день експортується і двічі платити ПДВ неправильно. Якщо фермер виростив свою пшеницю чи кукурудзу, він має можливість її експортувати, а потім отримати 20% відшкодування експортного ПДВ. Насправді сьогодні кожен може підписувати експортні контракти. За той об’єм зернової групи, який залишається на кормову базу, фермер отримує державну бюджетну підтримку, тому що через м'ясо, через молоко ти сплачуєш ПДВ і тобі його компенсують як дотацію. Фактично при хорошому адмініструванні своєї бухгалтерії фермер чи велике підприємство має можливість на 100% перекривати затрати на сплату ПДВ з держбюджету.
М.С.: За період моєї роботи в агробізнесі кожного року немає чіткості, стабільності. Дуже складно розробити стратегію підприємства на 3-5 років вперед. Постійно виникають питання з податками, також незмінне питання з землею: чи буде мораторій, чи не буде, чи Конституційний суд його через півроку скасує. Аграрії не знають, чи готувати гроші на те, щоб викупити землю, яку обробляють, чи інвестувати в техніку, оновити якісь приміщення. Як ця ситуація може змінитися?
С.Л.: Скажу правду, немає сьогодні в Україні фермера чи аграрія, який має змогу закумулювати гроші і викупити землю. Якщо запрацює ринок землі, я думаю, ціна буде коливатись від 2 до 3 тис. доларів за гектар. Вітчизняний малий, великий, середній фермер практично не має змоги викупити землю. Якщо запрацює ринок, я переконаний, 50% людей піде продавати землю. Комусь потрібні кошти на лікування, комусь — на навчання дітям, а хтось просто хоче сьогодні нормально пожити. Тому, за умови відсутності доступу до дешевого ресурсу, для вітчизняного аграрія запуск ринку землі обернеться повним колапсом. Ми до кінця не розуміємо механізму, як буде купуватись земля. Почнеться ситуація початку 2000 років, коли 50-60% землі не буде оброблятися. Відповідно, це потягне за собою зменшення валового виробництва продукції, зменшення робочих місць. Щодо того, чи треба продавати землю, моя позиція однозначна: сьогодні її не можна продавати, але ми повинні казати відверто, що ринок землі має з’явитися. Питання: коли і на яких умовах.
Наприкінці 2016 року в парламенті була невеличка перемога, коли був продовжений мораторій на продаж землі. Продовження мораторію відбувалося на умовах, що запрацює група, яка розробить низку законопроектів щодо запуску ринку. По-перше, потрібно провести механізм оцінювання землі, забезпечити гарантію, що саме вітчизняний аграрій буде купувати цю землю, створити можливості доступу до дешевого ресурсу. Як на мене, створення державного земельного банку — якнайкращий варіант, тому що це гарант, що земля залишається в державній власності, а вітчизняний фермер має можливість взяти її у довгострокову оренду і використовувати за призначенням. Ті люди, які хочуть продати землю, мають оцінювати її в певних рамках залежно від регіону, від якості землі тощо. Це було б правильно, але, на жаль, ця система на сьогодні не працює.
М.С.: Як ви ставитеся до депутатського звернення до Конституційного суду щодо скасування мораторію на продаж землі?
С.Л.: Ринок землі не зможе запрацювати без закону про ринок землі. Таке рішення Конституційного суду відкриє ворота в «чорний ринок» ще більше. Нотаріуси почнуть завіряти різні схеми. На мою думку, сьогодні ми повинні об’єктивно перестати лякати людей, а маємо почати говорити правду, що ринок землі рано чи пізно з’явиться, відверто сказати, що земля в Україні не буде коштувати 15 тис. євро гектар, як в Голландії, Данії. Причин є декілька: в Україні землі більше, в Україні ще ринок не запрацював, в Україні ще немає стільки покупців, які б її купували, і ще ціла низка інших факторів. Ми точно повинні виставити на референдум це питання, щоб зняти напругу в суспільстві. Крім того, потрібно визначитись з поетапним вирішення проблеми: які закони і коли приймаємо, а лише після цього вже говорити про те, що ринок землі запускається з 2020 року, державні банки виділяють під купівлю землі вітчизняним аграріям під 3% річних кредити на 10 років. Тоді фермер зможеш планувати, що в обіговий капітал він може направляти стільки-то грошей, а купівля землі — це окремий бізнес і довготермінова термінова інвестиція. Під трьохвідсоткові кредити земля має стати гарантією. Це було б об’єктивно і правильно. Люди, які мають бажання продати землю, використають це право, і кожен фермер буде мати можливість захистити свій земельний банк. Ще один дуже важливий момент: ми повинні зберегти дію договорів оренди і надати першочергове право викупляти землю тому, хто її орендує, і прийняти в законі, якщо в тебе є вже 60-70% паїв в цьому регіоні, то в тебе є переможне право на її купівлю. Це потрібно зробити для того, щоб завтра не було спекуляції, коли зайдуть бізнесмени, які не мають відношення до аграрного сектору, куплять в центрі поля дорого 5 паїв і будуть спекулювати, щоб ти їх викупляв, бо по-іншому ти не зможеш обробляти землю.
Детальніше: http://agroportal.ua/ua/publishing/biznes-sprashivaet/biznes-sprashivaet-kak-budet-rabotat-novaya-sistema-dotatsii-v-apk/
