Аграріїв обурює, що ціни на добрива внутрішньому ринку вже перевищили експортні, і можуть зрости ще більше. Тому сільгоспвиробники просять уряд не тільки зупинити введення нових антидемпінгових мит на імпорт добрив, а й провести антимонопольне розслідування на внутрішньому ринку азотних добрив.
Про те, що аграрії звернулися до Кабміну, повідомила на своєму офіційному сайті Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ). «Громадські професійні організації АПК не підтримують неринкові методи регулювання цін і просять скасувати антидемпінгові мита на аміачну селітру, і не вводити додаткові мита на карбамід та КАС (карбамідно-аміачну суміш)», - зазначено в повідомленні УКАБ.
Введення додаткових мит розглядає зараз Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі за ініціативою заводів-виробників добрив, що входять в холдинг OstChem Дмитра Фірташа. Ідею про підвищення мит вони проштовхували і на нараді, яка пройшла в Міністерстві економрозвитку 9 серпня.
Чим же викликана подібна тривога аграріїв? Просто вони на власному гіркому досвіді переконалися, до чого призводять ініціативи обмежити ввезення добрив на український ринок. Зокрема, після введення в 2014 році антидемпінгового мита на аміачну селітру внутрішні ціни на всі основні види азотних добрив - аміачну селітру, карбамід і КАС - значно зросли. Заводи-виробники, що належать OstChem, підняли для українських аграріїв ціни на рівень, що навіть вище рівня експортних цін на 14-17%, що явно свідчить про монопольну змову. «Зростання вартості добрив стався, незважаючи на надлишок карбаміду і затоварення їм складів. При цьому ефект від введення мита був знівельований цим ціновим коливанням, що призвело до збільшення імпорту аміачної селітри в першій половині 2016 року », - зазначено в заяві УКАБ.
Перший заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Лабазюк підтвердив Контрактам, що несприятлива ситуація з добривами, які для українських аграріїв виявилися дорожчими, ніж при поставках на експорт, спостерігається вже кілька років поспіль. Один з чинників високих цін, за його словами, - мито на імпорт добрив.
Аграрний комітет Верховної Ради виступає за зняття ввізного мита на добрива. За словами Сергія Лабазюк, в минулому році були пропозиції Комітету у вигляді постанов і законопроектів, пройшли комітетські слухання на цю тему. Депутати прийшли до висновку, що зняття антидемпінгових мит не привело б до втрат бюджету, навпаки - результатом була б здорова конкуренція на внутрішньому ринку, яка дозволила б отримати більш дешеву продукцію для українського аграрного сектора, а це, в свою чергу, призвело б до збільшення валового виробництва вітчизняного сільського господарства. «Це дасть можливість отримати додаткові надходження в бюджет. В цілому, стратегічно - так було б правильно », - вважає Сергій Лабазюк. За словами депутата, в собівартості продукції аграріїв частка витрат на добрива становить від 40% до 60%, і подальше підвищення мит ще більше підвищить собівартість української сільгосппродукції.
Сергій Лабазюк зазначив, що зняття мит з імпорту добрив сприймається зараз кілька негативно, оскільки мова йде про добрива, вироблених в Росії. «Якщо ми говоримо виключно про патріотизм, то тоді в Росії ми не повинні нічого купувати, і нічого туди не продавати. А якщо ми говоримо про економіку, то тоді це (мита, ред.) Не до кінця правильно. Чому? Тому що ми не можемо бути до кінця конкурентними на світовому та європейському ринках з нашої сільгосппродукцією, якщо за собівартістю вона буде дорожче, ніж у наших сусідів з-за того, що у нас додаткові витрати », - сказав він.
За даними консалтингової компанії ААА, яка провела дослідження ринку добрив, на частку Росії припадає в середньому 90% всього імпорту карбаміду і КАС в Україні. Тому в разі введення антидемпінгового імпортного мита на російський карбамід та КАС, зростання внутрішніх цін, обумовлений внутрішнім монополізмом, до початку 2017 року може скласти в середньому 35% в порівнянні з цінами липня 2016 року. «При цьому до початку весняної посівної кампанії 2017 року ми чекаємо зростання внутрішніх цін на карбамід на 25%, на аміачну селітру і КАС на 40%», - говориться в дослідженні.
Хіміки люблять чужих, а заробляють - на своїх
Аграрії вирішили звернутися до уряду за допомогою після того, як не знайшли взаєморозуміння з виробниками добрив - компанією Ostchem. 15 серпня в Мінагрополітики відбулася нарада, присвячена темі забезпечення аграріїв добривами. На зустрічі сільгоспвиробники вказали, що змушені купувати українські добрива дорожче, ніж українські заводи продають на експорт. У відповідь на це представник Ostchem Ігор Гольченко заявив, що експортні поставки для компанії збиткові, а ось ціни для українських виробників - обгрунтовані і вони дозволяють підтримувати хімічну промисловість на плаву. Таким чином, підприємства українського АПК змушені «підтримувати» хімічну промисловість, а по суті - іноземних споживачів її продукції, сплачуючи надмірну ціну на вітчизняні добрива на внутрішньому ринку, в той час як на експорт ці ж добрива поставляються по істотно нижчою ціною. За розрахунками агентства ААА, опублікованими Всеукраїнським аграрним радою (Всеукраїнська аграрна рада), в минулому році аграрії за рахунок більш високих цін на добрива переплатили понад 4 млрд гривень, в цьому році - вже 3,1 млрд гривень, а прогноз переплат на наступний рік - 6,5 млрд гривень. При цьому аграрії відзначають, що ці переплати перевищать обсяг державної підтримки аграрного сектора, яка при самому оптимістичному розвитку подій може бути надана в 2017 році аграрному сектору в рамках реформування системи оподаткування. За оцінкою Мінекономіразвітія вона може скласти до 5,5 млрд гривень.
Паралельно з вимогами не обмежувати імпорт добрив на український ринок, аграрії закликали уряд розібратися і зі згаданим уже монополізмом в сфері виробництва добрив. Основний виробник добрив в Україні - компанія Ostchem Дмитра Фірташа, в яку в Україні входять ПАТ «Азот» (Черкаси), ПАТ «Рівнеазот» (Рівне), ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (м Сєвєродонецьк), а також ПАТ «Концерн Стирол »(м.Горлівка). У дослідженні компанії ААА, зазначено, що український ринок азотних добрив має всі ознаки монопольної змови з метою підвищення цін. Зокрема, після підвищення антидемпінгових мит на аміачну селітру з Росії в липні 2014 року на внутрішньому ринку ціни на селітру, карбамід і КАС до початку 2015 року синхронно виросли, досягнувши в середині березня 2015 року позначки $ 400 за тонну, тоді як світові ціни на той момент були в діапазоні $ 239-282 за тонну в залежності від виду добрива. Таким чином, збільшення внутрішніх цін на аміачну селітру і КАС склало 54% і 63% відповідно.
Сергій Лабазюк вважає, що якраз монополізм виробника - основна причина високих цін на українські добрива. «Основний фактор - на українському ринку існує монополія. Чотири заводи, які випускають добрива, належать одній компанії. А на російські добрива, які завозяться в Україну, діє ввізне мито », - сказав він. На думку Сергія Лабазюк, Антимонопольний комітет України мав би вивчити це питання, але поки справа не зрушила з мертвої точки. І це при тому, що компанія Ostchem контролює чотири заводи, тоді як за державу - всього два підприємства: Одеський припортовий завод і «Сумихімпром». При цьому останнє підприємство є державним лише частково - велика частина боргових зобов'язань і акцій підприємства «Сумихімпром» куплено Ostchem.
У зверненні до уряду громадські об'єднання аграріїв вказали, що просять не тільки доручити Антимонопольному комітету України провести антимонопольне розслідування на ринку добрив, а й оштрафувати учасників цінової змови. А з метою уникнути нових змов аграрії вважають за необхідне ввести постійний нагляд з боку Антимонопольного комітету за відповідністю цін внутрішнього ринку економічно обґрунтованого рівня.
