Вояки 7-го Хмельницького батальйону територіальної оборони прибули на місце дислокації, село Миколаївку Харківської області, тиждень тому. Перед тим кілька місяців посиленої воєнної підготовки. Усі добровольці, чи не у кожного сім’я, діти. Саме заради них, каже рядовий Ігор Сидор і приїхали сюди. Ігор діловито приміряє новенький бронежилет. Каже, дай Бог, щоб не пригодився, але в ньому вже відчувається впевненіше. Командири наголошують, що жоден солдат на завдання без бронежилета не виходить. Але на 420 чоловік особового складу, їх все ж не вистачає.
Батальйон представлений практично кожним районом області. Рядовий Володимир Големба - із Кам’янця-Подільського. Його рідний дядько, Анатолій Корнєєв, Руднянський сільський голова, той самий герой Небесної Сотні. Тому питання йти чи не йти до війська перед Володимиром не стояло. До російського кордону тут кілометрів 10, не більше. Разом із прикордонниками вони несуть вахту на блок-постах. Кажуть, на тій стороні останнім часом відновилася активність. Російський агресор збільшує свій військовий контингент. Втім, від того наші хлопці ще більш гуртуються. Налаштовані рішуче, ворог не пройде.
Благодійний фонд Сергія Лабазюка «Ми поруч!» передав військовим кілька десятків бронежилетів 4 і 5 класу захисту, камуфляжі, ліхтарі, електростанцію, медикаменти, продукти харчування, інші потрібні речі. Натомість отримали ще більший список із необхідним. Тож, на разі, комплектується черговий вантаж, який вирушить на кордон вже наступного тижня. Окрім матеріального забезпечення, воякам важлива і моральна підтримка, особливо рідних і близьких людей.
