Містечко Святогірськ знаходиться на відстані 36 кілометрів від буремного Слов’янська, який впродовж кількох місяців був епіцентром війни. Втім, на відміну від сусіда, тут вдалося зберегти мир і ні на крок не підпустити сеператистів.
А згодом Святогірськ став рятівним колом для переселенців зі Слов’янська, Краматорська та Донецька. Тимчасове житло знайшлося для майже двадцяти тисяч людей. Здебільшого це люди похилого віку, молоді мами з маленькими дітьми. Юлія з п’ятирічним Микиткою втекла від жахіть, що вирували в Краматорську. Синочок постійно пригадує, як доводилося рятуватися від куль.
Вдома стерегти рідний дім у жінки залишився чоловік та родичі.
У Святогірську Юля та Микитка знайшли і дах над головою, і харчування. Туристичне місто розмістило переселенців на базах відпочинку, дитячих установах та готелях. З провізією для такої маси людей допомагають благодійники. До прикладу, благодійний фонд Сергія Лабазюка «Ми поруч» передав на схід 14 тон гуманітарної допомоги. Це найнеобхідніше та те, чого дуже потребують – картопля, морква, мука, цукор, консерви, олія.
Частину продуктів волонтери роздали людям на руки. Інші передали у пункти громадського харчування для переселенців. Їх у місті діє чотири. Сніданки, обіди та вечері волонтери готують для тих, хто не може зробити цього самотужки.
Ось на цій кухні практично цілодобово та без вихідних працює бригада добровольців. Будівельник, водій, студентка та продавець перекваліфікувалися у поварів.
Поки чистять картоплю та моркву мріють, як повернуться у рідний Слов’янськ та відбудовуватимуть місто.
Окрім готелів та турбази, частина вимушених мігрантів мешкає на території лаври.
Святиня прихистила 500 переселенців, 300 з яких – діти. Серед них і Аліна з маленькою Настею. Події останніх місяців пригадує не охоче.
Чоловік Аліни медик вже повернувся до Слов’янська та відновлює роботу лікарні. Жінка теж мріє, якнайшвидше поїхати додому.
Повернутися хай до зруйнованого, але рідного і вже сподіваються мирного дому найбільше бажання усіх переселенців. Кажуть, сили для його відновлення знайдуть, головне, щоб ніколи не повторилася війна.
