Народний депутат України, хмельничанин Сергій Лабазюк в інтерв'ю виданню "Проскурівський телеграф" розповів про участь у сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).
Нардеп поділився враженнями від поїздки та своїм баченням євроінтеграційного курсу України.
- Сергію Петровичу, поділіться враженнями від візиту у французький Страсбург. Що найбільше вразило під час роботи весняної сесії ПАРЄ?
- По першим враженням, звичайно, не варто робити, висновків. Адже п’яти днів замало, щоб зрозуміти до кінця суть роботи ПАРЄ, і головне — що ми, українці, можемо почерпнути для себе. Сподобалося, що у ПАРЄ грамотно побудована робота: в один день розглядаються питання схожої тематики, до прикладу, сьогодні день юридичних питань, завтра – освіти, тощо. Також відбувається робота за секціями: створюються комісії за участю представників різних країн, визначається обсяг завдань, терміни на дослідження. Потім комісія доповідає про результати, відбувається їх аналіз, обговорення і прийняття рішення.
Цікаво було поспілкуватися з колегами із різних країн. Отримати нові знайомства.
- Чим зумовлене Ваше рішення стати членом постійної делегації українського парламенту у ПАРЄ?
- Переконаний, європейські стандарти життя є природними для України і повинні бути втілені на практиці. Саме євроінтеграція є майбутнім нашої держави. Ми повинні орієнтуватися на співпрацю, як з Європейським Союзом, так і з різними європейськими організаціями та об’єднаннями. Для себе роботу в ПАРЄ бачу ефективним механізмом для відстоювання своїх поглядів та переконань. Є змога піднімати актуальні питання та мати можливість обмінятися думками та досвідом із колегами з різних країн Європи.
- В українському інформаційному просторі дуже багато уваги приділяється думці Європи щодо України. Чи можна сказати, що навколо нашої держави велися жваві дискусії під час роботи сесії ПАРЄ?
- Так, наша країна викликає жваві дискусії. Були як позитивні, так і негативні моменти, які, в першу чергу йшли від нашої делегації. Наприклад, ще у перший день представники України самі подали заяву визнати нашу делегацію недійсною через те, що замість одного представника приїхав інший, хоча все було погоджено і юридично вірно. Все закінчилося добре, але така поведінка викликала негативну реакцію європейців.
Серед позитивних моментів можна відзначити те, що, можливо, вперше за останні роки відчувалася тепла атмосфера серед пострадянських країн. Багато спілкувався з представниками Азербайджану, Литви, Естонії, Грузії та багатьох інших країн. Ми були як одна велика родина.
- Сере іншого, знову йшлося про питання ув’язнення Тимошенко та Луценко?
- Йшлося, але не так багато, як це часто виглядає зі сторони. Розумію, що проблема ув’язнення політиків важлива і її потрібно вирішувати. Але ж не варто зводити обговорення будь-якої теми до одного. Навіть президент ПАРЄ Жан-Клод Міньйон зробив нам зауваження, що цю тему слід обговорювати у день юридичних питань.
Але тут же хочу зазначити, що попри різні підходи до вирішення цього питання наша делегація все-таки знайшла певний консенсус. Зокрема, більшість представників України підписали заяву ПАРЄ щодо євроінтеграційного курсу України. В документі ми висловили підтримку крокам України щодо створення умов для підписання Договору про асоціацію із Європейським Союзом. Зокрема, серед іншого, позитивно оцінено помилування Президентом колишніх українських міністрів Юрія Луценка та Георгія Філіпчука.
Від української делегації заяву підтримали представники, як провладної так і опозиційних фракцій вітчизняного парламенту: Партії регіонів, ВО «Батьківщина», УДАРу та ВО «Свобода».
- Коли, на Вашу думку, Україна нарешті підпише Договір про Асоціацію із Європейським Союзом?
- Тут потрібні спільне бажання двох сторін і рішучіші крокі. Поки важко сказати, коли це відбудеться, адже питання залежить від багатьох внутрішніх та зовнішніх факторів, але хочеться вірити, що до кінця року це таки станеться.
- Відомо, що Вашим виступом «Молоді європейці: актуальна освітня проблема» закінчилася робота пленарної сесії. Чому саме освіті Ви вирішили приділити увагу?
- Мені пощастило: вперше приїхав на ПАРЄ і закривав засідання. Це додатково привернуло увагу до мого виступу. Наш рівень освіти за багатьма параметрами не відповідає європейському рівню. Як на мене, ефективна свого часу система профтехучилищ, технікумів у 90-их не була реформована до вимог часу. Натомість ми отримали моду на вищу освіту, коли поряд із розширенням державних ВУЗів відкрилося багато приватних. І сталося так, що в основі виявився попит на вищу освіту, а не запит ринку праці. І тепер сотні тисяч людей із вищою освітою не мають змогу не те, що працювати за спеціальністю, а просто змушені покидати Україну. Тобто, відмовившись від радянської моделі, нової якісної ми так і не збудували.
- Який вбачаєте вихід із такої ситуації?
- Переконаний, що держава повинна координувати цей процес, щоб освіта у нас була не просто доступною, а якісною і затребуваною. Починати треба з елементарного: забезпечення дитячими садочками та належною кількістю вихователів усіх дітей, створення мережі гуртків та інших закладів позашкільного виховання, яка не може функціонувати за батьківські кошти. Слід припинити закриття сільських шкіл, налагодити роботу сучасних комп‘ютеризованих бібліотек, тощо.
При цьому варто зазначити і позитивні зміни, які мають місце у реформування української системи освіти, пов’язані із реалізацією Болонського процесу. Зокрема, введення системи незалежного тестування знань випускників, що дало змогу значно зменшити рівень корупції при вступі у ВУЗи.
Інтерв’ю виданню «Проскурівський телеграф» №23 від 6 червня 2013 року.
