Порядок денний
Щоб не пропустити головного, ми складаємо порядок денний і запрошуємо експертів обговорити внесені до нього теми. Ведучий Юрій Табаченко у прямому ефірі спілкується з тими, від кого залежить майбутнє країни та кожного з нас, хто знає усі приховані нюанси політичних суперечок та економічних рішень. Вони поділяться інформацією зі слухачами. Стисло. Доступно. Без зайвих слів. Саме те, що Вас цікавить сьогодні.
У студії працює Юрій Табаченко. Сьогодні будемо визначати перспективи на врожай 2012 року. Саме ця тема внесена сьогодні на порядок денний. До розмови ми запросили депутата Хмельницької обласної ради, генерального директора агрохолдингу «VITAGRO» Сергія Лабазюка. Ви знаєте, днями дивився огляди прес-конференцій в різних інформаційних агентствах і впало в око така назва «Що не всохло, те пропаде від морозу». Як ви оцінюєте перспективи врожаю на цей рік?
С. ЛАБАЗЮК: На жаль, дійсно таки, є проблема… Осінь була дуже важкою в плані посіву, не вдавалося вчасно все зробити, якісно виробити грунт і закласти насіння так як мало би бути. Посіви входили в зиму відсотків 35-40 у більш-менш нормальному, решта в досить жахливому стані. Розкущення не пройшло необхідні фази і морози, які ми маємо вже другий тиждень до 30 градусів, несуть загрозу, що можуть підмерзнути і ті посіви, які залишились. Я думаю, що більшість аграріїв буде готуватись до пересіву, є області, які постраждали більше, де менше.
ВЕД: Чи можна вже спрогнозувати врожай в конкретних цифрах в порівнянні з минулим роком?
С. ЛАБАЗЮК: Зважаючи на ту ситуацію, яка склалася сьогодні, той стан озимих і ті погодні умови, можемо недобрати до половини того урожаю, що мали в 2011 році. Все ж таки, озима пшениця, її врожайність закладається саме з осені.
ВЕД: Я, звісно, не спеціаліст в цій галузі але, мені здається, що така цифра може свідчити про серйозні проблеми з продовольством в країні?
С. ЛАБАЗЮК: Виникнення проблеми з продовольством є малоймовірним. Наперед забігати не будемо, все ж таки у 2011 році була можливість виробити, і Бог послав нам у 2,5 рази більший урожай за потреби України. Експорт продовольчого зерна був закритий. Зерна в Україні достатньо. Навіть якщо у 2012 взагалі не сіяти, то держава все одно без хліба не залишиться… Тут є інша ситуація. Чи буде ціна висока – то питання, напевно, більш політичне. Якщо відкриють експорт продовольчого зерна, звичайно, наша ціна підрівняється до світових і не тільки до світових. Так як буде нестача на внутрішньому ринку, і стратегічно на 13-14 рік в нас запасів зайвих вже не буде, однозначно, тоді ціна піде вверх. Але ми знаємо, що жовтень місяць у нас вибори, і не факт, що таке може відбутися.
ВЕД: Тепер цікаво розібратись у всіх цих нюансах, тобто, наче б то є умови для того, щоб ціна зростала, але зростати не буде, умови для того, щоб врожай був доволі низьким, але нестачі продовольства в Україні не передбачається. Тут, хотілося б докладніше…
С. ЛАБАЗЮК: Так, як Україна, все ж таки, експортно-орієнтована і по ячменю, всім відомо, ми є номер один у світі експортери. Ми можемо виходити вільно на третю позицію у світі по експорту пшениці. Але 2011 рік ми розпочинали спочатку із квот, які, можливо, дали якусь користь для держави, потім ми мали мита, які однозначно, на моє переконання, дали велику шкоду сільгоспвиробникам, які зуміли виростити непогані врожаї, але продати за оптимальними цінами не зуміли.
ВЕД: Якщо минулого року при значно більшому врожаї уряд вдався до квотування експорту зерна, то треба розуміти, що цього року зважаючи на негативні прогнози, заходи уряду будуть, очевидно, ще жорсткішими?
С. ЛАБАЗЮК: Звичайно. Продовольча пшениця у нас і в цьому році не експортувалася. Я думаю, що ця позиція влади буде і далі.
ВЕД: Можна очікувати взагалі заборони експорту?
С. ЛАБАЗЮК: На фуражну, я не думаю, тому що тоді не буде стояти питання розвитку нашого сільського господарства, воно знову почне зачахати. Все ж таки сільське господарство дає велику долю в наш бюджет, ми експортно-орієнтовані, внутрішній ринок цих коштів не дає. Закрити експорт просто неможливо. А що стосується саме продовольчого зерна, напевно, що так і буде.
ВЕД: Те зерно, яке з 2011 року було зекономлено внаслідок тих же квот, скажімо, воно не було продано за кордон, яка його доля? Де воно зараз і чи воно вже використане, наскільки довго воно може зберігатись?
С. ЛАБАЗЮК: Це глобальна проблема взагалі нашої країни. Більшість наших складських приміщень, елеваторів – це далеких радянських часів, ще 60-70 років будівництва, знову ж таки, технологія вже не така, яка мала би бути, і т.д… Отож, зерно зберігається не за тими стандартами, що потрібно, і якщо говорити про 2-3 роки зберігання, то воно втрачає свої властивості, свої якісні показники. Ще одна глобальна проблема в країні, напевно, це одне з основних, на що потрібно звернути увагу Міністерства агропромислового розвитку - це логістична система. У нас не вистачає портів, у нас не вистачає елеваторів, у нас не вистачає вагонів, Та потужність, яка є на сьогодні, вона напевно може забезпечити не більше 30-40 відсотків наших можливостей.
ВЕД: Ціна… Ми знову повертаємось до цього питання. Чим менший врожай, зрозуміло, тим більша має бути ціна, тим паче, пересів, це теж додаткові витрати, які обов’язково повинні закластися у ціну зерна. Якою вона буде на ринку, як ви прогнозуєте?
С. ЛАБАЗЮК: Важко буде спрогнозувати, яка ж буде ціна… Сьогодні, на жаль, у нас в країні все менше і менше відсотків структури займає саме пшениця. Чому? Тому, що цінова політика вже кілька років підряд так складається, що це не є високорентабельна або хоча б більш-менш рентабельна культура. Якщо говорити про рентабельність, то це соя, кукурудза, ріпак, соняшник, це ті позиції, які експортуються великими об’ємами, є попит на зовнішніх ринках і, відповідно, на них ціна краща. Пшениця потрібна для внутрішнього ринку у великих обсягах і тут вже втручається держава саме регуляцією ціни, регуляцією експорту і, якщо будемо пересівати, відповідно, це збільшить собівартість нашої продукції. І, напевно, у цьому році знову виникне ситуація, що ця культура буде найменш рентабельною, на наступний рік ще будуть зменшуватися площі посіву.
ВЕД: Але конкретну цифру ви можете назвати, чи хоча б по відношенню до минулого року?
С. ЛАБАЗЮК: Ми будемо сподіватися, що вона вийде на 2 тисячі гривень за тонну, на сьогоднішній день ми більше 1600 не маємо, хоча ціна світова і наших сусідів, десь в районі 2-х тисяч є.
ВЕД: Пане Сергію, таке запитання, одвічне, можна сказати. Багата чорноземами країна, країна хлібна де, здавалося б, тільки вирощувати і вирощувати пшеницю… Зрозуміло, там погода, погодні умови – це все так є. От ви кажете, з кожним роком відмовляються аграрії від дідівських методів, запроваджують нові і нові технології але, все одно, ми говоримо про зменшення врожаю. От, як так трапляється?
С. ЛАБАЗЮК: Це пов’язано з погодними умовами. У зв’язку з посухою, ми будемо мати менший врожай озимого ріпаку, озимої пшениці. З року в рік ми бачимо, що в нас все менше і менше опадів і вже є прогнози на 2012 рік, що по відношенню до 11 року зменшення опадів ще відбудеться десь на
ВЕД: Що змінювати? Конкретно наведіть якісь приклади щоб це було зрозуміло.
С. ЛАБАЗЮК: Якщо десь років 10-15 назад керівник господарства міг дозволити собі 2-3 культивації і тільки після того посів і потім прикатування і т. д. , 7-8 операцій щонайменше, сьогодні ми цього дозволити собі не можемо. Плани на 12 рік безпосередньо у нашому підприємстві – це змістити строки посіву на 2-3 тижні раніше. Тільки сніг зійде, техніка заходить в поля. Сьогодні техніка, яку ми використовуємо, вона за один прохід робить 2-3-4 операції, а не так, як було раніше.
ВЕД: Яких дій аграрії зараз очікують від держави, на якому етапі вона повинна втрутитись аби підтримати аграрний сектор у таких непростих умовах?
С. ЛАБАЗЮК: Чого чекає сільгоспвиробник від влади, від профільного Міністерства? Чомусь у нас так з року в рік складається і ніхто з цим нічого не може зробити або, можливо, не хоче зробити, що ціна на те, що потрібно сільгоспвиробнику, буквально за 2-3 тижні до посівної стрімко зростає на 20-30 відсотків. Можливо, тут мали бути, все ж таки, якісь планові закупки чи якісь контракти з тими ж виробниками мінерального добрива, паливно-мастильних матеріалів, щоб потім по ринковій реальній ціні, яка була за три місяці до того можна було придбати. Щоб хтось регулював ці моменти. Ціну на сільгосппродукцію регулюють, а ціну на те, що потрібно сільгоспвиробнику, ніхто не регулює.
ВЕД: Аграрний фонд уже укладає форвардні угоди ? І скільки відсотків, як ви відчуваєте, може викупити аграрний фонд в 12 році?
С. ЛАБАЗЮК: Я би говорив, скільки вони можуть викупити – це одне, а скільки потрібно, щоб забезпечити продовольчу безпеку країни, то інше. Якщо ми 12 року проїмо те, що в 11 запаси зробили, то 13 - 14 роки можуть бути важкими. І це повинно бути стратегічним сьогодні питання для держави. Треба реально виділити кошти для аграрного фонду і закупити зерно пшениці і відповідно, зберегти його в нормальних кондиціях.
ВЕД: Яка роль земельної реформи у розвитку земельної галузі, наскільки очікувана вона для аграріїв і що саме аграрії чекають від цих змін можливих?
С. ЛАБАЗЮК: Це взагалі цікава дуже тема, яку ніколи і не переговорити… Як на мене, то взагалі землю продавати не можна. Що ми очікуємо, що ми бачимо, - напевно, нас питати ніхто не буде, вона буде продаватися, на те є ряд причин, бачимо, що це відбудеться, все ж таки, з 1 січня 2013 року. Що очікувати? Хотілося б, щоб врахували і депутати Верховної Ради і керівництво нашої держави всі моменти і добре передивилися цей кодекс, який затверджували вже в минулому році, тому що там є ряд таких речей, які з розвитком сільського господарства просто несумісні. Є ряд цікавих питань. Обов’язково треба щоб зберегли до кінця систему діючих договорів оренди. Якщо 1 січня 13 року вступає в продаж земля і сьогодні є договір оренди, заключний з пайовиками на 10 років чи 5 і він діючий, і одна сторона виконує свої зобов’язання на сто відсотків, так як і повинно бути, він повинен мати право працювати ці 10 років. В даному випадку більше йде розмова, що все ж таки, договори оренди втратять свою силу, потрібно буде по-новому реєструвати, підписувати і не буде першочергового права на викуп землі і так далі. Це, на мою думку, призведе до того, що аграрники не будуть вкладати максимум в землю, а будуть працювати по принципу, мінімум вкладу, мінімум роблю, щоб максимум забрати, тому що немає ніякої гарантії. Неможливо допустити сьогодні, щоб земля пішла з власності чи пайовика, чи від держави – це стратегічне питання. В селі, якщо люди продадуть свою землю, вони залишаться без нічого. Це сьогодні в них єдине і останнє те, що дає змогу виживати, працювати та годувати родини.
ВЕД: Напевно, враховуючи ряд цих факторів і дещо загальмувалася зараз земельна реформа, тому так уважно і ретельно розглядають відповідний законопроект у Верховній Раді. Дякую вам за розмову і бажаю, все ж таки, хорошого врожаю. Сергій Лабазюк був учасником програми «Порядок денний» Провів програму Юрій Табаченко.
